Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Журнали та продовжувані видання (1)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (27)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ядловський О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
1.

Рибак Л. М. 
Дослідження імунотоксичної дії екстрактів трави деяких видів роду Geranium L. [Електронний ресурс] / Л. М. Рибак, О. Ю. Коновалова, О. Є. Ядловський // Фітотерапія. - 2011. - № 4. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2011_4_18
Наведено результати дослідження імунотоксичної дії екстрактів трави 4-х видів герані флори України. В результаті було встановлено, що екстракти трави герані сибірської G. sibiricum L., герані криваво-червоної G. sanguineum L. і герані крупнокореневищної G. macrorrhizum L. виявляють стимулювальну дію на гуморальну ланку імунітету, тобто підвищують вироблення антитіл піддослідних тварин порівняно з контролем. Найвищий вплив на стимулювання вироблення антитіл серед досліджуваних екстрактів справляє екстракт трави герані сибірської G. sibiricum L., титр аглютинації для якого встановлено в межах 11 - 14 % порівняно з контролем. Встановлено, що екстракт трави герані Роберта G. robertianum L. не пригнічує і не стимулює вироблення антитіл, а отже не впливає на гуморальну ланку імунітету піддослідних тварин.Приведены результаты исследования иммунотоксического действия экстрактов травы 4-х видов герани флоры Украины. В результате было установлено, что экстракты травы герани сибирской G. sibiricum L., герани кроваво-красной G. sanguineum L. и герани крупнокорневищной G. macrorrhizum L. проявляют стимулирующее действие на гуморальное звено иммунитета, то есть повышают выработку антител подопытных животных по сравнению с контролем. Наивысшее влияние на стимулирование выработки антител среди исследуемых экстрактов оказывает экстракт травы герани сибирской G. sibiricum L., титр агглютинации для которого установлен в пределах 11 - 14 % по сравнению с контролем. Установлено, что экстракт травы герани Роберта G. robertianum L. не угнетает и не стимулирует выработку антител, а следовательно не влияет на гуморальное звено иммунитета подопытных животных.
Попередній перегляд:   Завантажити - 119.457 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Мончак І. Л. 
Дослідження впливу диклофенаку та амізону на TRPV1 ворітної вени [Електронний ресурс] / І. Л. Мончак, О. Є. Ядловський, Т. А. Бухтіарова // Медична хімія. - 2012. - Т. 14, № 3. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2012_3_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 215.663 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Демченко С. А. 
Синтез та аналгетична активність похідних [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, О. Є. Ядловський, Л. С. Бобкова, Т. А. Бухтіарова // Фармацевтичний журнал. - 2012. - № 3. - С. тіазоло. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2012_3_10
Синтезирован ряд новых [1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-онов, исходя из 7-(2-фурил)-2-пирролидин-1-ил[1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-она алкилированием N-замещенными хлорацетамидами в щелочной среде. Строение и чистота всех полученных веществ подтверждены данными ЯМР <^>1H-спектроскопии и хромато-масс-спектрометрическим анализом. В опытах in vivo на моделях горячая пластина и уксусно-кислые "корчи" исследована их анальгетическая активность. Показано, что электронно-донорные заместители в пара- и орто-/пара- положениях арильного фрагмента у амидного атома азота положения 5 гетероциклической системы усиливают анальгетический эффект 5-N-замещенных 7-(2-фурил)-2-пирролидин-1-ил[1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-онов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 809.366 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Джан Т. В. 
Дослідження впливу на кров плодів хеномелесу (Chaenomeles lindl.) різних видів [Електронний ресурс] / Т. В. Джан, О. Ю. Коновалова, С. В. Клименко, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 6. - С. 83-87 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_6_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 667.195 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Демченко А. М. 
Синтез та властивості похідних (1,3,4)тіадіазоло(2,3-c)(1,2,4)триазину) [Електронний ресурс] / А. М. Демченко, П. М. Ковбаса, В. В. Суховєєв, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_3_8
Увагу приділено синтезу мало вивчених похідних [1,3]тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5H)-онів, а також вивченню реакційної здатності та біологічних властивостей сполук даного класу. Вперше синтезовано ряд нових 2,7-заміщених [1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5H)-онів. Вивчено хімічні властивості синтезованих сполук. Модифіковано синтез [1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5H)-онів. Розроблено методику однореакторного синтезу [1,3]тіазоло[4,5-d]тридазин-4(5H)-онів, що дозволило досягти високих загальних виходів кінцевих продуктів - більше 70 %. Синтезовано ряд алкілованих по 5-му положенню [1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5H)-онів з використанням таких алкілуючих реагентів, як бензилгалогеніди, хлорацетаміди хлорацетаніліди тощо. Вивчено антирадикальну активність, противірусну, антибластомну, FGFR1-кіназну, аналгезуючу та протизапальну, спазмолітичну, [Са2+]i-десенситизуючу активність нових [1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5H)-онів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 698.953 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Бухтіарова Т. А. 
Аналгезуюча активність нового неопіоїдного аналгетика піродазолу в експерименті [Електронний ресурс] / Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2009_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 152.971 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Серединська Н. М. 
Оцінка інтегральних показників життєдіяльності в щурів за умов комбінованого застосування нестероїдних протизапальних засобів та антагоніста кальцію на моделі ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, О. Є. Ядловський, Т. А. Бершова, З. П. Омельяненко, В. С. Хоменко, Л. М. Киричок // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_10
Актуальність питання щодо вивчення токсичності НПЗП на тлі застосування з гіпотензивними ліками зумовлена необхідністю комбінованого застосування препаратів зазначених груп на тлі коморбідної патології та ревматоїдного артриту (РА) й артеріальної гіпертензії (АГ). Мета дослідження - вивчити вплив НПЗП (диклофенаку та німесуліду) за умов комбінованого застосування з амлодипіном на виживання, масу тіла, коефіцієнти маси внутрішніх органів у білих щурів з експериментальним РА, поєднаним з АГ. Встановлено, що за умов коморбідної патології не реєстрували загибелі щурів упродовж усього терміну спостереження. Застосування диклофенаку на тлі коморбідної патології призводило до смертності тварин, що становила 77 %. Комбіноване застосування амлодипіну з диклофенаком за коморбідної патології також призводило до високої летальності тварин - 85 %. Застосування німесуліду на тлі коморбідного стану призводило до загибелі 7,7 % щурів у гострий період розвитку артриту. Комбіноване застосування німесуліду з амлодипіном за умов коморбідної патології не викликало загибелі тварин. У тварин з експериментальним РА та на тлі зазначеного патологічного стану, поєднаного з АГ, відмічали приріст маси тіла впродовж усього терміну спостереження. Досліджувані лікарські засоби за самостійного та комбінованого застосування негативно не впливали на зазначений показник на фоні поєднаної патології. Зміни коефіцієнтів маси всіх органів тварин, за виключенням тимуса, не мали закономірного характеру і не були значущими за умов коморбідної патології. АГ не викликала зміни коефіцієнта маси тимуса. Упродовж маніфестації експериментального РА за умов коморбідної патології спостерігали зростання досліджуваного показника на 13 % відносно вихідних даних, а період згасання запального процесу на тлі АГ характеризувався суттєвим зниженням коефіцієнта маси тимуса на 47 % не лише відносно вихідних даних, а й до таких, які реєстрували в тварин лише з експериментальним РА і в тварин лише з АГ. Зменшення коефіцієнта маси тимуса може бути свідченням виснаження (пригнічення) імунних властивостей організму щурів за даної коморбідної патології. За аналізом результатів, одержаних за дослідження впливу НПЗП та антагоніста кальцію на тимус на тлі коморбідної патології, визначено, що суттєвий коригуючий вплив на величину коефіцієнта маси тимуса спричиняє німесулід та амлодипін за умов їх комбінованого застосування.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.486 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Ядловський О. Є. 
Пошук нових знеболювальних та протизапальних засобів серед похідних 5,7-діацил-3-H(алкіл)-6-арил-5Н-(1,2,4)тріазоло(3,4-B)(1,3,4)тіадізину [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. Я. Коваль, Т. А. Бухтіарова, В. С. Хоменко, З. П. Омельяненко, Л. С. Бобкова, Д. А. Демченко, А.М. Демченко // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 228.527 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Горпинченко І. І. 
Вплив інтракавернозних ін’єкцій кістковомозкових мезенхімальних стовбурових клітин на морфологію та фосфатазну активність печеристої тканини щурів-самців із стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом [Електронний ресурс] / І. І. Горпинченко, А. М. Ситенко, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський, А. В. Матвієнко, А. Г. Попандопуло, А. С. Кавеліна // Здоровье мужчины. - 2013. - № 4. - С. 142-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_4_35
Попередній перегляд:   Завантажити - 528.354 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Кава Т. В. 
Особливості застосування методу Tail-flick у фармакологічних дослідженнях [Електронний ресурс] / Т. В. Кава, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2018. - № 1-2. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2018_1-2_9
Для разработки анальгетиков, превосходящих по эффективности и/или безопасности существующие, фундаментальных исследований, изучения особенностей фармакодинамики известных анальгетиков важна и актуальна адекватная оценка антиноцицептивной активности. Цель работы - анализ научно-методических подходов оценки антиноцицептивной активности обезболивающих средств с помощью теста Tail-flick. Исследования выполнены с использованием наукометрических баз данных в сети Интернет: PubMed, Medline, Europe PMC, FDA, EMA, Google Scholar. В рамках исследования проанализированы методы подхода к планированию, проведению эксперимента, интерпретации полученных данных. Использованы ретроспективный, логический и системно-аналитический методы исследования. В рамках исследования проанализированы научные физиологические, фармакологические, экспериментальные данные оценки обезболивающей активности на модели ноцицептивной стимуляции Tail-flick. Метод имеет ряд преимуществ, среди которых: его простота, отсутствие специальных навыков у экспериментатора, эффективность для скрининга опиоидных и других анальгетиков, точность результатов эксперимента и умеренный расход времени на эксперимент. Одновременно с этим, метод имеет ряд недостатков, а именно: у животных наблюдается привыкание к ноцицептивному раздражению при повторной стимуляции, особенно при сокращении интервалов между измерениями и при увеличении интенсивности излучения. Следует отметить, что метод Tail-flick не выявил соответствующую эффективность при изучении антиноцицептивной активности агонистов-антагонистов опиоидных рецепторов. Таким образом, метод Tail-flick является одним из наиболее адекватных методов для изучения центрального (спинального, в определенной степени супраспинального) компонента обезболивания. Особенно информативным метод является при изучении опиоидного компонента обезболивающих средств. Точность и адекватность экспериментальных данных зависят от особенностей постановки эксперимента и регламента проведения исследований.
Попередній перегляд:   Завантажити - 230.542 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Демченко С. А. 
Синтез й аналгезуюча активність 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-I1,2,4I триазоло I4,3-aI азепінів [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, Н. М. Чаленко, Т. А. Бухтіарова, Н. М. Серединська, Л. С. Бобкова, О. Є. Ядловський, А. М. Демченко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4-5. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_4-5_5
Біль і запалення складають одну з головних причин (11 - 40 %) звернення до лікаря в системі первинної медичної допомоги. Сучасна фармакотерапія больових синдромів і запалення є недостатньо ефективною та безпечною. Тому пошук нових ефективних знеболювальних і протизапальних лікарських засобів є важливим і актуальним. Мета дослідження - синтезувати та вивчити аналгетичну активність нових похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну у порівнянні з диклофенаком натрію на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Синтезовано нові [3-] і [3,3']-заміщені 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіни. Синтез проведено шляхом взаємодії еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну з гідразидом монокарбонової кислоти. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну одержано за реакцією 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну з відповідними дигідразидами дикарбонових кислот у середовищі етанолу з виходом 63 - 81 %. Будову та чистоту всіх одержаних речовин підтверджено даними ЯМР <$Enothing sup 1 roman H> спектроскопії. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну виявили високу аналгетичну активність у тестах "гаряча платівка" і "корчів", викликаних оцтовою кислотою. Вивчені сполуки за аналгетичною активністю переважають/не поступаються референтному препарату диклофенаку натрію. Одержані дані обгрунтовують доцільність подальшого вивчення похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепінів як нових потенційних аналгетичних засобів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 768.184 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Шарикіна Н. І. 
Порівняльне вивчення цитостатичної активності та механізмів дії відомих похідних хіназоліну (доксазозин, празозин) та ерлотинібу [Електронний ресурс] / Н. І. Шарикіна, О. О. Хавич, А. М. Демченко, О. В. Паршиков, О. Є. Ядловський, А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, В. В. Рогозін // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 6. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_6_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 278.02 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Демченко С. А. 
Синтез похідних бензенсульфонамідів і вивчення їхньої спорідненості до циклооксигенази-2 методом молекулярного докінгу [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, О. Ю. Баглай, Н. М. Серединська, О. Є. Ядловський, А. Є. Зелінська, Т. А. Бухтіарова, Л. С. Бобкова, А. М. Демченко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 24-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_1_5
Відповідно до сучасних уявлень, інгібіцію циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) розглядають як один з важливих механізмів протизапальної активності нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Тому пошук нових НПЗП, селективних до ЦОГ-2, є дуже актуальним завданням. Мета дослідження - синтезувати й оцінити потенційну спорідненість до ЦОГ-2 похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3H-азепін-2-їл)-бензенсульфонаміду у порівнянні з целекоксибом (ЦК) - відомим селективним інгібітором ЦОГ-2 на етапі первинного молекулярного докінгу. Кип'ятінням еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну та 4-амінобензенсульфонаміду в толуолі синтезовано 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепін-2-їл)-бензенсульфонамід. Подальшим модифікуванням кінцевої аміногрупи синтезовано відповідні ацил-(4 а-с) і ароїл-похідні (5 d-h). Визначено, що всі сполуки показують хороші значення вільної енергії зв'язування з сайтами ЦОГ-2. Проте базова молекула 3 і сполуки 4 a-c займають положення в ніші, що є характерною для ЦК. Їх мінімальна вільна енергія зв'язування знаходиться в межах від -8,6 ккал/моль до -9,3 ккал/моль, що надає підставу досліджувати ці сполуки як потенційні інгібітори ЦОГ-2. Експериментальну верифікацію прогнозу протизапальної та аналгезуючої активності похідних бензолсульфонаміду було проведено на прикладі найактивнішої сполуки 4 а з використанням білих мишей і щурів. Протизапальну активність сполуки 4 а досліджували на моделі карагенанового набряку, а антиноцицептивну дію на моделі вісцерального болю та больової реакції, індукованої карагенаном. Порівняльні дослідження сполуки 4 а з ЦК надають змогу передбачити, що один з механізмів протизапальної дії похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3H-азепін-2-їл)-бензенсульфонамідів може бути реалізований шляхом взаємодії з ЦОГ-2. Одержані дані є свідченням перспективності пошуку активних сполук з властивостями інгібіторів ЦОГ-2 у зазначеному хімічному ряду.Відповідно до сучасних уявлень, інгібіцію циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) розглядають як один з важливих механізмів протизапальної активності нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Тому пошук нових НПЗП, селективних до ЦОГ-2, є дуже актуальним завданням. Мета дослідження - синтезувати й оцінити потенційну спорідненість до ЦОГ-2 похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3H-азепін-2-їл)-бензенсульфонаміду у порівнянні з целекоксибом (ЦК) - відомим селективним інгібітором ЦОГ-2 на етапі первинного молекулярного докінгу. Кип'ятінням еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну та 4-амінобензенсульфонаміду в толуолі синтезовано 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3Н-азепін-2-їл)-бензенсульфонамід. Подальшим модифікуванням кінцевої аміногрупи синтезовано відповідні ацил-(4 а-с) і ароїл-похідні (5 d-h). Визначено, що всі сполуки показують хороші значення вільної енергії зв'язування з сайтами ЦОГ-2. Проте базова молекула 3 і сполуки 4 a-c займають положення в ніші, що є характерною для ЦК. Їх мінімальна вільна енергія зв'язування знаходиться в межах від -8,6 ккал/моль до -9,3 ккал/моль, що надає підставу досліджувати ці сполуки як потенційні інгібітори ЦОГ-2. Експериментальну верифікацію прогнозу протизапальної та аналгезуючої активності похідних бензолсульфонаміду було проведено на прикладі найактивнішої сполуки 4 а з використанням білих мишей і щурів. Протизапальну активність сполуки 4 а досліджували на моделі карагенанового набряку, а антиноцицептивну дію на моделі вісцерального болю та больової реакції, індукованої карагенаном. Порівняльні дослідження сполуки 4 а з ЦК надають змогу передбачити, що один з механізмів протизапальної дії похідних 4-аміно-N-(4,5,6,7-тетрагідро-3H-азепін-2-їл)-бензенсульфонамідів може бути реалізований шляхом взаємодії з ЦОГ-2. Одержані дані є свідченням перспективності пошуку активних сполук з властивостями інгібіторів ЦОГ-2 у зазначеному хімічному ряду.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.625 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Ядловський О. Є. 
Анальгезивна та протизапальна дії похідних 5,7-діацил-3-H(алкіл)-6-арил-5Н- [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. Я. Коваль, Н. М. Серединська, Т. А. Бухтіарова, Т. А. Бершова, Д. А. Демченко, Л. С. Бобкова, А. М. Демченко // Медична та клінічна хімія. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. тріазоло. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2015_17_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 493.993 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Ядловський О. Є. 
Особливості застосування методу "Гаряча пластина" у фармакологічних дослідженнях [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, З. С. Суворова, М. В. Науменко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 3. - С. 177-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_3_5
Фармакологічні та скринінгові дослідження знеболюючих засобів потребують адекватної реєстрації, оцінки й інтерпретації експериментальних даних. Для цього потрібно враховувати особливості методології експерименту, досліджуваних речовин, впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Мета дослідження - узагальнення й аналіз факторів, що впливають на результати тестування знеболювальної активності за допомогою методу "Гаряча пластина". Наведено дані щодо фізіологічних реакцій на ноцицептивне подразнення лабораторних тварин на моделі "Гаряча пластина", особливостей реакції їх організму на введення лікарських засобів різних фармакологічних груп у межах експерименту. Вказано, що найадекватніша тест-система для вивчення антиноцицептивної активності в межах методу - миші та щури. Найбільша аналгетична активність опіоїдів в експерименті реєструється за температури <$E49,5~-~50,0~symbol Р roman C>, але не стандартної - <$E53,0~-~55,0~symbol Р roman C>. Активність антагоністів опіоїдних рецепторів більш виражена за температури <$E54,5~symbol Р roman C>. Оптимальна температура для тестування ненаркотичних аналгетиків та НПЗЗ складає <$Esymbol Г~53,0~symbol Р roman C>. Критерії аналгезії розподілено на три основні категорії: реакції обнюхування з пересуванням по пластині, відповідь на пошкоджуючу дію (облизування передньої/задньої лапи) та уникнення/втікання (вставання на задні лапи, стрибки). У разі вивчення ад'ювантних аналгетиків необхідно враховувати специфічні механізми дії. Для сполук бензодіазепінового ряду та ГАМК-ергічних речовин зміни кінцевих точок повіязані з седативною та м'язово-релаксуючою дією, холінергічні засоби та антагоністи <$Ealpha sub 2>-адренорецепторів у більшому ступені впливають на поведінкові реакції. Таким чином, метод "Гаряча пластина" є одним з найадекватніших методів для вивчення центрального компонента знеболення. Точність і адекватність експериментальних даних залежить від особливостей постановки та регламенту експерименту, врахування специфічних об'єктивних критеріїв, а саме: робочої температури пластини, критеріїв оцінки (стрибки, облизування лап) та інших додаткових факторів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.17 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Ядловський О. Є. 
Дослідження седативної дії екстракту біомаси культури тканин раувольфії зміїної (Rauwofia serpentina) [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. М. Демченко, І. І. Конвалюк, Л. П. Можилевська, О. А. Бєда, В. І. Матюшок, В. А. Кунах, С. М. Ярмолюк // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 2. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_2_10
Вплив низки соціально-психологічних та біологічних факторів призводить до проявів розладу центральної нервової системи, у першу чергу виникнення тривожних станів, які можуть переростати в серйозні неврологічні та психосоматичні захворювання. Седативні засоби рослинного походження, які широко застосовують в медичній практиці, можуть слугувати альтернативним доповненням традиційних фармакологічних підходів щодо лікування безсоння, зменшення внутрішньої тривоги, збудження, дратівливості та інших невротичних станів. Пошук нових рослинних субстанцій для створення на їх основі ефективних седативних засобів є актуальним та перспективним. Мета роботи - дослідження седативної дії екстракту біомаси штаму K-27 культури тканин раувольфії зміїної. Вивчення седативного ефекту екстракту біомаси високопродуктивного штаму K-27 культури тканин R. serpentina здійснювали за допомогою методу "відкритого поля" з використанням 24 самців білих нелінійних мишей масою 18 - 25 г. Оцінювали поведінку тварин за загальноприйнятими поведінковими актами: рухова активність, орієнтовно-дослідницька реакція та психоемоційна активність. Тварин рандомізували на 3 групи по 8 особин у кожній. Екстракт біомаси раувольфії зміїної в дозах 7,5 мг/кг (група 1) або 15 мг/кг (група 2) вводили перорально у вигляді водного розчину. Тварини контрольної групи (група 3) одержували розчинник (дистильовану воду). Виявлено седативний ефект екстракту у дозах 7,5 та 15 мг/кг, що проявлявся у зниженні горизонтальної активності до 63,31 та 79,76 %, вертикальної дослідницької активності - до 82,05 та 71,79 %, зменшенні тривалості грумінгу - до 57,23 і 60,78 % відповідно до введених доз на 20 - 28-й день експерименту. Під час вивчення орієнтовно-дослідницької активності мишей спостерігали прямопропорційну залежність седативного ефекту від тривалості введення екстракту. В результаті проведених досліджень достовірних відмінностей у кількості фекальних болюсів обох експериментальних і контрольної груп мишей не виявлено. Достовірну відмінність седативного ефекту від дози (7,5 та 15 мг/кг) не спостерігали. Встановлено здатність екстракту біомаси штаму K-27 R. serpentina чинити седативну дію, що надає змогу розглядати перспективу його застосування в традиційній медицині для профілактики та лікування безсоння, фізичного та психологічного перезбудження організму.
Попередній перегляд:   Завантажити - 841.563 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського